Як кременчужанка і в бар сходила, і рік умовно отримала
Судова справа
02 квітня 2025 року Автозаводський районний суд м. Кременчука розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувачення уродженки м. Кременчука Полтавської області, громадянка України, українка, освіта середня, не одружена, маючої на утриманні неповнолітню дочку та троє малолітніх дітей, не працюючої, раніше не судимої, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України (Крадіжка, Викрадення, привласнення, вимагання офіційних документів).
Як сказано в судовому реєстрі, 13 серпня 2024 року обвинувачена перебувала у приміщенні бару, де познайомилася з майбутнім потерпілим, який під час відпочинку, відволікшись на телефонний виклик, вийшов з приміщення вказаного закладу, залишивши на стільці за столиком, де сидів, спільно з обвинуваченою, свою сумку. В цей час у неї виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
Вона таємно, усвідомлюючи, що за її діями ніхто не спостерігає, здійснила крадіжку сумки вартість якої, становить 4 508 гривень. Після вчинення кримінального правопорушення обвинувачена з місця вчинення злочину зникла, викраденим розпорядилася на власний розсуд.
Крім того, тоді ж, заволодівши вищевказаною сумкою, вона відкрила відділення сумки, де всередині виявила картхолдер з банківською картою. Обвинувачена вставила банківську карту до банківського термінала, та ввела пін-код, який був написаний на зворотному боці карти. Після цього, зняла з вищевказаної банківської карти грошові кошти у сумі 3100 грн.
Допитана по суті обвинувачення жінка свою вину у вчиненні злочинів, що їй інкримінуються, визнала повністю. Згідно з цим, суд ухвалив визнати її винуватою, встановивши їй іспитовий строк на два роки, поклавши відповідно до ст. 76 КК України обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експертів, на суму 1514,56 грн, стягнути з неї на користь держави.
Коментар редакції
Коли інтернет-культура зустрічається з реальністю, ми отримуємо сюжет про бар, сумку і PIN-код на звороті картки. Така собі кримінальна казочка з моральною інвалідністю. У світі, де цифрова безпека давно перестала бути розкішшю, герой нашої трагедії все ще залишає пін-коди на фізичних носіях — справжній ретро-фетишист. А злодійка — символ економічного відчаю з чотирма дітьми і середньою освітою, що йде ва-банк у барі. Суд, як завжди, людяний: два роки умовно, легеньке «ай-ай-ай» і 1514 грн експертам на печеньки. Усе це — ще одне нагадування, що Україна — це не тільки про війну, а й про ланцюжок малих побутових катастроф, у яких сумка іноді стає доленосною.