Полтавщина

Велосипеди розбрату, або Як одинадцятий раз наступити на одні й ті самі граблі

Велосипеди розбрату, або Як одинадцятий раз наступити на одні й ті самі граблі

Судова справа

31 березня 2025 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області розглянув у відкритому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням уродженця с. Петрівка Козельщинського району Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не маючого, інвалідом, депутатом, учасником бойових дій не являється, раніше (10 разів) судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України (Крадіжка).

Як сказано в судовому реєстрі, 01 вересня 2024 року, обвинувачений перебував в під`їзді в будинку, де на першому поверсі побачив у зачиненій на навісний замок коморі велосипед. Після чого у нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, він, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, шляхом зламу навісного замку комори, викрав велосипед. В подальшому, заволодівши вказаним майном, обвинувачений з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим спричинив власниці велосипеда матеріального збитку на загальну суму 5 833 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 05 вересня 2024, обвинувачений перебував поруч з автозаправочною станцією «WOG» та побачив пристебнутий до дерев'яного піддона велосипед. Після чого в нього виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, він, вважаючи, що його дії непомітні для оточуючих, шляхом зриву замка викрав велосипед.

Обвинувачений в судовому засіданні спочатку свою вину у вчиненні злочинів за двома епізодами не визнав, в подальшому після завершення судового розгляду відмовився від дачі показань, але потім на стадії судових дебатів виявив бажання надати показання по суті. Обвинувачений пояснив суду, що він в повному обсязі визнає вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів.

По суті показав, що перший раз він перебував біля підїзду будинку, де на першому поверсі в комірці перебував велосипед, про який йому сказав знайомий. В підїзд він зайшов, коли жінка виходила з під'їзду та викрав велосипед, не уточнивши, яким чином він зламав замок на комірці.

Потім через деякий час на АЗС до них підійшов чоловік та погрожуючи якось зброєю забрав велосипед у нього. Вказані обставини викрадення він показав при проведенні з ним слідчого експерименту.

По 2-му епізоду крадіжки велосипеда показав, що він дійсно перебував за АЗС «WOG» та побачив поряд з піддоном велосипед. При цьому, на АЗС з ним також був той самий знайомий, якого не видно на камерах АЗС, а він (обвинувачений) зафіксований на камерах АЗС, коли викрадає велосипед.

На наступний день підтвердив, що продав разом з цим знайомим викрадений велосипед іншому знайомому, уточнивши, що після затримання працівниками поліції він особисто показав останнім, кому саме він продав велосипед.

На питання прокурора відповів, що він тримається під вартою по іншому кримінальному провадженню. Стосовно відео з камер відео спостереження спочатку вказав, що не видно його обличчя за 1-м епізодом крадіжки, потім підтвердив, що на відео зображений саме він.

Стосовно 2-го епізоду також підтвердив, що саме він зображений на відео. На питання щодо ставлення до вчиненого вказав, що він розкаюється у вчинених крадіжках і в разі умовного покарання має бажання служити в ЗСУ.

На уточнююче питання суду ще раз ствердно відповів, що він визнає вину. Прохав суд врахувати, що він сприяв у розкритті злочинів, щиро кається в скоєному і прохає його суворо не карати.

Згідно з цим, суд ухвалив визнати обвинуваченим винуватим та призначити покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно обвинуваченого обрати тримання під вартою, арештувавши в залі суду негайно.

Додатково, стягнути з нього на користь держави судові витрати в сумі 1 514 грн.

Коментар редакції

Історія стара як світ: хтось залишив велосипед на під’їзді чи біля заправки, хтось інший побачив шанс і скористався. У цій справі фігурує знайомий, який «щось підказав», і сам обвинувачений, який після вагань все ж визнав провину. Двоє велосипедів, два епізоди — і 5,5 років реального строку. Чоловік просив суд про поблажливість, бо хоче служити в ЗСУ, але 10 попередніх судимостей не залишили для суду багато простору для м’якості. У кожного — свій бекграунд, свої рішення і помилки. Але є речі, за які все ще несуть відповідальність, хоч як це іноді й виглядає буденно.

П

Полтавський Палій

Автор Полтавський Палій

Джерело:

KG.UA

Схожі статті